Вагнер Антоніна - жителька с.Воловодівка - особа, з числа дітей позбавлених батьківського піклування стала власницею житла
Родина, сімейне тепло і затишок – це найвищі соціальні цінності, які можуть бути у цивілізованому суспільстві. Проте, у всі часи і в кожній країні виникає проблема сирітства або відсутності піклування з боку батьків. Це зумовлено багатьма життєвими ситуаціями, такими як смерть батьків, аморальний спосіб життя, залишення дитини в пологовому будинку і ін..
Відповідно до Конституції України, всі діти, незалежно від їх походження рівні у своїх правах, а відповідальність за дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування залишається за державою.
Наша історія про дитину з числа осіб, позбавлених батьківського піклування, жительку с. Воловодівка Вагнер Антоніну. Народилася вона у багатодітній родині, де старший брат 1995 року народження, а сестра 1996 року. Важка доля випала нашій героїні. Коли їй ще не було року батько їх покинув і поїхав у далеку Молдову, а мати не виконувала своїх батьківських обов’язків, не доглядала за дітьми, не піклувалася про них. Тому сільський голова підняла питання про вилучення дітей із сім’ї. Матері дали термін на виправлення своїх помилок та залишили можливість пізніше повернути дітей у родину. Проте, вона не виявляла бажання цього робити і таким чином старші брат і сестра виховувалися спочатку у Брацлавській школі-інтернат, а потім у Ситковецькій, а Тоня з раннього віку перебувала у Тульчинському будинку дитини, а по досягненню шкільного віку була переведена до Ситковецького інтернату. Згодом, коли дітки подорослішали, на великі свята та канікули їх забирала до себе бабуся, а матір позбавили батьківських прав.
Минали роки, діти виросли, тепер Антоніна працює на заводі Fujikura у Немирові, чим самим забезпечує себе самостійно.
Завдяки державній програмі виплати грошової компенсації для придбанняжитла для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Антоніна стала власницею квартири в центрі м.Немирова.
Рішенням виконавчого комітету у жовтні 2019 року Вагнер Антоніну було взято під соціальний супровід Центром надання соціальних послуг Ковалівської сільської ради з метою надання допомоги у виборі житла та оформлення відповідних документів. Тоді ж надійшли кошти в сумі 354 206 грн. на власний рахунок дитини. І, нарешті, в лютому цього року було підписано договір купівлі-продажу на нерухоме майно. 10 березня Тоня офіційно зареєструвала своє місце проживання у власній квартирі.
Звичайно, житло не компенсує втраченого дитинства, недостатньої любові матері, відсутність мудрої поради батька, але ми сподіваємося, що в даній квартирі Тоня зможе у майбутньому звити власне гніздечко та будувати власне життя, у якому буде місце для любові до ближніх!
