Рішення "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території Ковалівської сільської ради на 2018 рік»

КОВАЛІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

НЕМИРІВСЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9 сесія 1 скликання

 РІШЕННЯ

«Про затвердження Положень та ставок

місцевих податків і зборів на території

Ковалівської сільської ради на 2018 рік»

         Керуючись ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до Податкового кодексу України, з метою зміцнення матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування, сприяння соціально-економічного розвитку Ковалівської об’єднаної територіальної громади та  поповнення дохідної частини місцевого бюджету, Ковалівська сільська  рада ВИРІШИЛА:

1.Встановити на території Ковалівської сільської ради на 2018 рік такі місцеві податки і збори:

• податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
• податок на майно в частині плати за землю;
• про орендну плату за землі;
• транспортний податок.

2.Встановити на території Ковалівської сільської ради на 2018 рік ставки єдиного податку для фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності.

2. Затвердити такі, що додаються :

1) Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Ковалівської сільської ради;

2) Положення про встановлення плати за землю на території Ковалівської сільської ради;

3) Положення про оренду земельних ділянок та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки на території Ковалівської сільської ради;

4) Положення про транспортний податок на території Ковалівської сільської ради;;

5) Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на території Ковалівської сільської ради;;

3. Визнати таким, що втратило чинність, рішення Ковалівської сільської ради від 12.04.2017

- №108 «Про місцеві податки та збори на 2017 рік»;

- №109 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік»;

- №110 «Про податок на майно в частині: плати за землю на 2017 рік»;

- №111 «Про орендну плату за землі на території Ковалівської сільської ради  на 2017 рік»;

- №112 «Про транспортний податок на 2017 рік»;

- №113 «Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних – суб’єктів підприємницької діяльності на 2017 рік».

4. Це рішення набирає чинності з 01.01.2018.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку (Ткаченко В. С.).

В. о. сільського голови                               В. А. Соколов

Додаток №1

до рішення  9 сесії 1 скликання

Ковалівської сільської ради

 від 27.06.2017 року №157

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ВІДМІННЕ ВІД ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ НА ТЕРИТОРІЇ КОВАЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

1. Платники податку

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

2. Садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

3.Дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку».

Об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а)      будівлі, готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б)      будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в)      будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г)       будівлі промислові та склади;

д)      господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

е)       інші будівлі.

2.2. Не є об’єктом оподаткування:

об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

будівлі дитячих будинків сімейного типу;

житлова нерухомість, не придатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям- сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям - інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать інвалідам першої і другої групи;

об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями), а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;

об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб , поширюється на один об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частки.

3. База оподаткування
   1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
   2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
   3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

4. Пільги із сплати податку
   1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а)  для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б)для          житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої даним рішенням Ковалівської сільської ради;

об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

5.Ставка податку

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5  відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Встановити ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності:

По селах Ковалівка, Межигірка, Потоки

Фізичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,1%;

Юридичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,2%;

По селі Воловодівка, селище Шевченка

Фізичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,1%;

Юридичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,2%;

По селі Головеньки

Фізичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,1%;

Юридичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,2%;

 По селі Обідне

Фізичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,1%;

Юридичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,2%;

По селі Сподахи

Фізичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,1%;

Юридичних осіб:

· для об’єктів житлової нерухомості – 0,2%;

· для об’єктів не житлової нерухомості – 0,2%;

6.Податковий період

6.1.Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

7.Порядок обчислення суми податку

7.1.Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а)      за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 додатка 1 до рішення та відповідної ставки податку;

б)      за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 додатка 1 до рішення та відповідної ставки податку;

в)      за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1 пункту 4 додатка 1 до рішення та відповідної ставки податку;

г)       сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» та «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 додатка 1 до рішення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, Ковалівської сільської ради за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані

(вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3.Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення- рішення вважається скасованим (відкликаним).

7.4.Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на

перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.5.Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

8.1.У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

9.Порядок сплати податку

9.1.Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

10.Строки сплати податку

10.1.Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

 а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Інші питання щодо адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які не врегульовані даним рішенням, вирішуються відповідно до норм встановлених Податковим кодексом України.

Секретар ради                                           В. А. Соколов

Додаток №2

до рішення  9 сесії 1 скликання

Ковалівської сільської ради

 від 27.06.2017 року №157

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ НА ТЕРИТОРІЇ КОВАЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

Розділ І. Платники земельного податку (ст. 269 ПКУ)

1.1.Платниками земельного податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток        (паїв);  землекористувачі.

1.2.Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою розділу XIV Податкового Кодексу України.

Розділ II. Об’єкт оподаткування (ст. 270 ПКУ)

2.1.Об'єктами оподаткування є:

земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Розділ III. База оподаткування (ст. 271 ПКУ)

3.1.Базою оподаткування є:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок , нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Розділ IV. Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місця розташування) (ст..273).

4.1.Податок на лісові землі справляється як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

4.2.Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до ст..274 Податкового кодексу.

Розділ V. Ставки земельного податку (ст.. 274 ПКУ)

5.1.Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативно грошову оцінку яких проведено (незалежно від місця розташування земельної ділянки)(ст.. 274).

5.1.1.Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено встановлюється у розмірі:

5.1.2.Для юридичних осіб (табл.. 1)

5.1.3.Для фізичних осіб (табл..1)

5.2.Ставка податку встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної і комунальної форми власності).

5.3.Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту нормативну грошову оцінку, яких не проведено ( ст.277).

5.3.1.Ставка земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту встановлюється згідно (табл..1);

5.3.2.Ставка земельного податку за земельні ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту встановлюються у розмірі згідно (табл..1)

Ставка земельного податку на 2018 рік                                           Табл.1

Розділ VI. Пільги щодо сплати земельного податку (ст. 281 ГЖУ)

< >Від сплати податку звільняються фізичні особи:6.1.4.ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

< >Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 6.1., поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.6.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Розділ VІІ

< >Від сплати податку звільняються юридичні особи:санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

< >бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);Розділ VІІІ

< >Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком:сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

< >землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

< >земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадникамибагаторічних плодових насаджень;

< >земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядкуРозділ ІХ

< >Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від

форм власності і джерел фінансування.

Розділ X. Податковий період та строк сплати земельного податку

(ст. 285,287 ПКУ)

< >Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

< >Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.11.3 Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

11.4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30  календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

11.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України.

< >При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин). 

Секретар ради                          В. А. Соколов

Додаток №3

                                                                                         до рішення  9 сесії 1 скликання

Ковалівської сільської ради

 від 27.06.2017 року №157

Положення про оренду земельних ділянок та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки

 на території Ковалівській сільській раді

1. Загальні положення

1.1 Положення про оренду земельних ділянок та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки  по Ковалівській сільській раді (далі – Положення) розроблено відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» та інших нормативно – правових актів.

1.2 Положення розроблено з метою визначення порядку справляння орендної плати за земельні ділянки по Ковалівській сільській раді з питань, які не врегульовані діючим законодавством.

1.3Орендарями земельних ділянок можуть бути юридичні та фізичні особи, іноземні особи, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації.

1.4 Орендодавцем є Ковалівська сільська рада. Дія цього Положення поширюється на землі в адміністративних межах населених пунктів Ковалівської сільської ради.

1.5 Положення регламентує:

- порядок передачі в оренду земельної ділянки або її частини.

- правила та порядок визначення розміру орендної плати з врахуванням грошової оцінки земельної ділянки.

1.6 Підставою для укладання договору оренди є рішення Ковалівської сільської ради про передачу ділянки (її частини) з обов’язковим визначенням категорії земель за основним цільовим призначенням   (ст. 19 Земельного кодексу України) і категорії земель за функцією використання.

1.7 Договір оренди землі – це угода сторін про взаємні зобов’язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві (орендарям) у користування земельну ділянку на обумовлений договором термін. В договорі оренди крім істотних умов договору можуть встановлюватися інші договірні зобов’язання. Сторонами договору оренди земельної ділянки є власник земель в особі Ковалівської сільської ради (далі – Орендодавець) та зацікавлена особа (особи) в отриманні земельної ділянки в оренду ( далі – Орендар, Орендарі).

1.8 Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості усіх умов, підписання його сторонами та державної реєстрації.

1.9 Об’єктами оренди є земельні ділянки, її частини.

1.10Земельна ділянка або її частина може за згодою Орендодавця передаватися у володіння і користування іншій особі (суборенда) у разі переходу до неї права володіння і користування на будівлю (її частини) або споруду (оренда приміщення), що розташовані на земельній ділянці.

2.Принцип встановлення розмірів орендної плати за землю

2.1 Розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю обумовлюються у договорі оренди між Орендодавцем і Орендарем відповідно до цього Положення та згідно з чинним законодавством України.

2.2 Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх функціонального призначення у розрізі економіко – планувальних зон по населених пунктах, які розташовані на території Ковалівської сільської ради та згідно з грошовою оцінкою.   

2.3 Несплата орендної плати терміном більше 3 – х місяців або самовільна зміна функції використання земельної ділянки (її частини) є підставою для дострокового розірвання договору з ініціативи Орендодавця з вимогою відшкодування втрат і сплатою Орендарем штрафних санкцій, передбачених договором оренди.

2.4 Підставою розірвання договором оренди може бути:

а) взаємна згода сторін;

б) вимога однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною обов’язків, передбачених договором;

в) добровільна відмова Орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності Орендаря.

3. Порядок погодження розміру орендної плати

3.1 Підставою для визначення розміру орендної плати є нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, які розташовані на території Ковалівської сільської ради.

3.2 Орендодавець на підставі рішення Ковалівської сільської ради щодо передачі в оренду земельної ділянки конкретного розміру, цільового призначення та дозволеного функціонального використання, відповідно до цього Положення готує розрахунок річного розміру орендної плати і погоджує його з Орендарем.

3.3. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3.4. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу Орендодавця у разі зміни грошової оцінки земельної ділянки та у разі встановлення Верховною Радою України нових ставок.

3.5.Орендар має право вимагати зменшення орендної плати у випадку виникнення форс – мажорних обставин.

3.6.Рішення про зміну розміру орендної плати за земельну ділянку приймає Ковалівська сільська рада відповідним рішенням за поданням спеціаліста з земельних питань сільської ради. Розмір орендної плати не є сталим і змінюється у зв’язку з проведенням щорічної індексації грошової оцінки і внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства та інших нормативних документів. При зміні розміру орендної плати Орендодавець односторонньо письмово повідомляє Орендаря.

3.7.Розрахункові ставки орендної плати підлягають коригуванню при встановленні Верховною Радою України нових ставок та змін грошової (економічної) оцінки земель населених пунктів по Ковалівській сільській раді. Ставки орендної плати підлягають щорічній індексації відповідно до офіційного коефіцієнту індексації грошової оцінки земель.

4. Порядок справляння орендної плати за землю

4.1 Орендна плата за земельні ділянки справляється виключно у грошовій формі.

4.2 Кошти від орендної плати за землю зараховуються до сільського бюджету.

Секретар ради                             В. А. Соколов

Додаток №4

до рішення  9 сесії 1 скликання

Ковалівської сільської ради

 від 27.06.2017 року №157

Положення

про транспортний податок на території Ковалівської сільської ради

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані на території Ковалівської сільської ради легкові автомобілі.

1. Платники податку

1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

2. Об'єкт оподаткування

2.1Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

4. Ставки податку

4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

5. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

6. Порядок обчислення та сплати податку

6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3. Органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2017 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2018 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

6.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

6.5. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.6. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

7. Порядок сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

8. Строки сплати податку

8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Секретар ради                                В. А. Соколов

Додаток №5

до рішення  9 сесії 1 скликання

Ковалівської сільської ради

 від 27.06.2017 року №157

Положення

про єдиний податок на території Ковалівської сільської ради

1. Платники податку

1.1. Платниками єдиного податку є суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Суб’єкти  господарювання,  які  застосовують  спрощену  систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група – фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;

2) друга група – фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових  виробів  з  дорогоцінних  металів,  дорогоцінного  каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та на пів дорогоцінного  каміння.

Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків

1.2. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом України.

1.3. Для цілей цього Положення під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

1.4. Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:

1.4.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи -підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом ІІІ Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає оподаткуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації  торгів  (аукціонів)  виробами  мистецтва,  предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

1.4.2. фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

1.4.3. фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

1.4.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові  компанії,  довірчі  товариства,  страхові  компанії,  установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

1.4.5. суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

1.4.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, які не є платником єдиного податку;

1.4.7. фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

1.4.8. суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

1.5. Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2. Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є доходи платників єдиного податку, отримані ним від провадження підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком.

3. Порядок визначення доходів та їх склад

3.1. Доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 3.3 цього розділу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формах, визначених пунктом 3.3 цього розділу.

3.2. При продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

3.3. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позивної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України.

3.4. У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

3.5. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

3.6. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання – передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість,  датою  отримання  доходу  є  дата  списання  кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України.

3.7. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки.

3.8. У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України.

3.9. Доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цим Порядком, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV Податкового кодексу України.

3.10. Не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

3.11. До складу доходу, визначеного цим розділом, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

3.12. Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних  прав  (засновникам  платників  єдиного  податку), оподатковуються згідно з розділами ІІІ і IV Податкового кодексу України.

3.13. Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до розділу 9 цього Порядку.

3.14. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

3.15. При визначенні обсягу доходу, що дає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

3.16. Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року, встановленого обсягу доходу для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв’язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови не перевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 1.1 розділу 1 цього Порядку.

4. База оподаткування

Базою оподаткування для третьої групи платників єдиного податку є обсяг доходу, визначений відповідно до вимог розділу 3 цього Порядку.

5. Ставки податку

5.1. Ставки єдиного податку для платників першої – другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цьому Порядку - мінімальна заробітна плата), та третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

5.2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для першої та другої груп платників єдиного податку,а саме:

5.2.1.Для першої групи-фізичних осіб-підприємців ставка становить 10 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного)року;

5.2.2.Для другої групи – фізичних осіб-підприємців ставка становить 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

5.3. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 2 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 4 відсотки доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та на пів дорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 цього пункту.

5.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 1.1 розділу 1 цього Порядку;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої груп;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому Порядку;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 1.1розділу 1 цього Порядку.

5.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 5.3 цього розділу:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 1.1 розділу 1 цього Порядку;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому Порядку;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

6. Порядок обчислення податку

6.1. Суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, які відносяться до першої і другої груп платників податку, єдиний податок сплачується за ставками, встановленими сільською радою в залежності від виду діяльності, з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 5.4 розділу 5 цього Порядку.

6.2. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

6.3. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений розділом 5 цього Порядку для відповідної групи таких платників єдиного податку.

6.4. Ставки, встановлені пунктами 5.3 – 5.5 цього Порядку, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1.1 розділу 1 цього Порядку, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1.1 розділу 1 цього Порядку, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1.1 розділу 1 цього Порядку, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цим Порядком, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 1.1 розділу 1 цього Порядку, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктами 5.3 – 5.5 цього Порядку, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

4) ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України;

в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість;

5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 4 відсотки (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

7. Податковий період

7.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

7.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

7.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано  платником  єдиного  податку,  і  закінчується  останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

7.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

7.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

7.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення  підприємницької діяльності фізичної особи  - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної фіскальної служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

7.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної фіскальної служби заяву щодо зміни податкової адреси.

8. Строк та порядок сплати податку

8.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

8.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної фіскальної служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

8.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом десяти календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

8.4. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

8.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

8.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 8.1 та пункту 8.5 цього розділу, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

8.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

8.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної фіскальної служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням органу державної фіскальної служби на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням органу державної фіскальної служби податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

9. Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку

9.1. Платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 9.1.1 – 9.1.3 цього пункту.

9.1.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються Державною фіскальною службою України. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної фіскальної служби за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.

9.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені Державною фіскальною службою України. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до органу державної фіскальної служби за місцем обліку примірник книги.

9.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.

9.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної фіскальної служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 8.1 розділу 8 цього Порядку. Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 1.1 розділу 1 цього Порядку, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

9.3. Платники єдиного податку третьої групи подають до органу державної фіскальної служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

9.4. Податкова декларація подається до органу державної фіскальної служби за місцем податкової адреси.

9.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 1.1 розділу 1 цього Порядку, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 9.5.1 – 9.5.5 цього пункту.

9.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної фіскальної служби податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 1.1 розділу 1 цього Порядку, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп. При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків,

обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цим Порядком, авансові внески, встановлені пунктом 8.1 пункту 8 цього Порядку.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

9.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 8.1 розділу 8 цього Порядку;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

9.5.3. Платники єдиного податку третьої (фізичні особи – підприємці) групи у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

9.5.4. Платники єдиного податку третьої (юридичні особи) групи у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою пунктом 5.3 розділу 5 цього Порядку;

2) обсяг доходу, оподаткований за подвійною ставкою, встановленою для таких платників пунктом 5.3 розділу 5 цього Порядку (у разі перевищення обсягу доходу).

9.5.5. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому Порядку, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

9.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення. При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

9.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 9.5 і 9.6 цього розділу. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

9.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної фіскальної служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.  Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 9.5 і 9.6 цього розділу і не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

9.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 9.2 і 9.3 цього розділу, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

9.10. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються платниками єдиного податку відповідно до норм пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України

10.Особливості справляння єдиного податку.

< > 11. Відповідальність платника єдиного податку

11.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового  Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Секретар ради                                               В. А. Соколов